Бузаров Андрій Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2019)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (січень 2019)
Бузаров Андрій Ігорович
Народився7 листопада 1984(1984-11-07) (39 років)
Донецьк, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьжурналіст, адвокат, правозахисник, публіцист, орієнталіст, радіоведучий, телеведучий, політолог
Alma materДонНУ
Науковий ступінькандидат філософських наук
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України

Андрі́й І́горович Буза́ров (нар. 7 листопада 1984(19841107), м. Донецьк, Україна) — політичний аналітик і коментатор[1], фахівець у сфері міжнародних і міжнаціональних відносин[2], магістр зовнішньої політики, магістр правознавства, адвокат[3], громадський діяч і координатор гуманітарних проєктів. Випускник Дипломатичної академії при Міністерстві іноземних справ України[4]. Кандидат філософських наук[5], докторант Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України[6]. З вересня 2022 р. – дослідник (науковий співробітник) кафедри державного управління і політичних наук Клайпедського університету[7] (Литовська Республіка). Член Української асоціації зовнішньої політики України[8]. Член Національної спілки журналістів України[9]. Член Національної спілки журналістів Литви[10]. Учасник найстарішого журналістського прес-клубу Європи «Concordia» (Відень, Австрія)[11]. Неодноразово входив до громадських рад при комітеті з іноземних справ Верховної Ради України[12], МЗС України[13], а також комітету з міжнародних зв’язків Національної асоціації адвокатів України[14]. Бузаров А.І. є автором більш ніж 40 наукових[15] і публіцистичних статей[16], а також декількох книг[17] з різних філософських, юридичних, етнографічних, соціальних, історичних, політичних, міжнародних та інших питань. Поліглот – володіє українською, російською, арабською[18], англійською[19], французькою[20], італійською[21], іспанською[22], німецькою[23] та іншими іноземними мовами.

2001-2006 рр. Студентські роки. Початок наукової діяльності й юридичної практики

[ред. | ред. код]

У 2001 році Андрій Бузаров закінчив середню школу № 7 м. Донецька із золотою медаллю. Ще у школі він почав активно вивчати історію й іноземні мови, брав участь у шкільних олімпіадах зі всесвітньої історії й англійської мови. Також неодноразово брав участь і був переможцем у спортивних змаганнях з футболу та бігу. Після закінчення середньої школи вступив на економіко-правовий факультет (спеціальність «Правознавство») Донецького національного університету (ДонНУ). У 2004 році став переможцем всеукраїнських юридичних змагань з кримінального права та процесу «Майстерність судового мовлення». Неодноразово посідав перші місця на студентських наукових конференціях. У 2006 р. було опубліковано перші наукові тези Бузарова А.І. під назвою: «До проблеми правових гарантій для іноземних інвесторів»[24]. За досягнення у навчанні Бузаров А.І. був стипендіатом премії ім. Адвоката Коренєва. 2006 року з відзнакою закінчив Донецький національний університет, отримавши кваліфікацію «магістра правознавства». Випускну магістерську роботу було написано на тему: «Правові гарантії іноземного інвестування в Україну». Робота виконана під науковим керівництвом відомого українського юриста й адвоката Федорчука Д.Е.[25], а рецензентом виступив інший відомий український вчений-правознавець Петров Р.А.[26]

Під час навчання Бузаров А.І. почав займатися юридичною практикою. Після здобуття вищої освіти працював на юридичних посадах у різних приватних структурах та юридичних фірмах, (юридична фірма «Apriori-lex» та юридична компанія «Перший радник» корпорації ДТЕК (дочірнє підприємство «СКМ»).

Навчаючись в університеті, продовжував удосконалювати іноземні мови та відвідував курси з вивчення арабської мови. Протягом багатьох років вивчав англійську, німецьку, новогрецьку й інші іноземні мови, опанувавши їх на достатньому для спілкування рівні.

2006-2010 рр. Наукова та публіцистична діяльність. Навчання в аспірантурі та адвокатська практика

[ред. | ред. код]

Після закінчення Донецького національного університету у 2006 р. був рекомендований для вступу до аспірантури з юридичної спеціальності до університету або Інституту економіко-правових досліджень НАН України. Однак через те, що під час навчання в університеті з'явився великий інтерес до досліджень у сфері міжнародних і міжнаціональних досліджень, А. Бузаров обрав інший науковий напрямок. Він цього ж року був зарахований до аспірантури Донецького державного університету економіки та торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського за спеціальністю «Соціальна філософія та філософія історії». На той момент робоча назва кандидатської дисертації була: «Побудова демократичного суспільства на Арабському Сході: соціально-філософський аналіз». Початковий науковий керівник – Заслужений працівник Вищої школи України, доктор філософських наук, професор, Узбек К.М.[27]. Андрій Бузаров був аспірантом кафедри українознавства та філософії цього університету з 2006 по 2010 рік. За час навчання в аспірантурі підготував кілька монографій та низку наукових статей з міжнародних і міжнаціональних питань, серед них: «Демократична ідея у соціально-філософській думці Арабського Сходу»[28], «Значення ісламу в процесі демократизації суспільства в арабських країнах»[29], «Досвід вирішення соціолінгвістичних проблем у країнах арабського Близького Сходу та Північної Африки»[30], «Соціально-філософський аналіз процесу демократизації арабського суспільства»[31]. Бузаров А. також є автором книги (монографії) про осетинів України, що вийшла у світ у 2010 р.[32] У зазначеній книзі вперше в історії етографічних і етносоціальних досліджень України було зібрано та систематизовано біографічний та публіцистичний матеріал про осетинів, які проживають в Україні (їхня історія та соціальна активність)[33]. Однією з рецензентів цієї книжки виступив Бубенок О.Б.[34], відомий історик, старший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України.  

Бузаров А.І., як аспірант і молодий дослідник, брав участь у багатьох національних, міжнародних круглих столах і конференціях з різноманітних тематик. Так, наприклад, у грудні 2008 року одержав сертифікат Міжнародного інституту політології Університету ім. Масарика (м. Брно, Чехія) про проходження дистанційно курсу «Перехід до демократії та громадянського суспільства - уроки Чеської Республіки». Сертифікат особисто отримав із рук Ярослава Башта, тодішнього Надзвичайного та Повноважного Посла Чехії в Україні.

У 2008 Бузаров А.І. склав іспити та отримав адвокатське свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю. Адвокатська практика стосувалася широкого профілю зайнятості та консалтингу: господарське право, корпоративне право, сімейне право, міжнародне право, конституційне право тощо. Андрій Бузаров залишається практикуючим адвокатом, правовим та бізнес консультантом і зараз[35].

2010-2022 рр. Аналітика міжнародних та міжнаціональних відносин, правовий та політичний консалтинг

[ред. | ред. код]

Після закінчення аспірантури у 2010 р. Бузаров А.І. продовжив займатися науковою та публіцистичною діяльністю у сфері міжнаціональних і міжнародних відносин, а також адвокатською практикою та політико-правовим консультуванням. Одним із напрямів наукових інтересів Андрія Бузарова було вивчення національних меншин України (історії північно-кавказьких народів в Україні). Серед його робіт у цей період слід зазначити такі дослідження: «К вопросу о еврейском происхождении осетин»[36]; «Прагмалингвистические особенности межэтнического дискурса (историко-философский анализ): коллективная монография»[37]; «Осетины и Украина: история и современность»[38], «Осетины как национальное меньшинство Украины»[39], «Донецкие дагестанцы»[40], «Мы собраны в каменную горсть дагестанских гор…»[41]. Крім того, у 2012 році було опубліковано друге, доповнене видання книги (монографії) «Осетины Украины»[42], яка стала лауреатом[43] конкурсу «Книга Донбасу – 2013»[44] у номінації «Гуманітарні науки»[45]. Книга також була відзначена почесною грамотою Курдіновича О.В., голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України. За активну роботу щодо вивчення історії національних меншин України, за рекомендацією Заслуженого журналіста України Савелія С.С.[46], Бузаров А.І. було прийнято у 2013 р. до Національної спілки журналістів України (Київський міський осередок НСЖУ). У березні 2013 р. він переїжджає до Києва для постійного місця проживання та роботи.

Ще одним напрямом наукової та аналітичної діяльності Бузарова А.І. у цей період було вивчення міжнародних відносин та зовнішньої політики України. У 2013 р. він вступив і у 2015 р. закінчив з відзнакою Дипломатичну академію України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України, здобувши спеціальність «магістра зовнішньої політики»[47]. Тема випускної магістерської роботи: «Соціально-філософський аналіз процесу демократизації арабського суспільства» (науковий керівник Горобець І.В.[48]). У 2018 р., на базі Запорізького національного університету, Бузаров А.І. захистив кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук[49]. Тема дисертації: «Побудова демократичного суспільства на Арабському Сході: соціально-філософський аналіз»[50]. Науковий керівник – відомий український філософ, доктор філософських наук, професор Додонов Р.О.[51] Крім того, під час написання та підготовки роботи науковими консультантами виступали: доктор філософських наук Мінаков М.А.[52], доктор філософських наук Лепський М.А.[53], а також кандидат філософських наук Аулін О.А.[54].

Протягом усього періоду 2010–2022-х років Бузаров А.І. продовжував займатися науковими дослідженнями у сфері міжнародних відносин та зовнішньої політики України, регулярно публікуючи статті, а також виступати на наукових конференціях. У цей період можна відзначити такі дослідження: «Демократические свободы ислама»[55], «Религиозный фактор в событиях «арабской весны» и конфликтах на Ближнем Востоке»[56], «Глобализация, демократизация и арабское общество: соотношение явлений»[57], «Арабский мир и диалектика процесса демократизации»[58], «Конфликты на Ближнем Востоке как глобальная проблема современности»[59], «Социально-правовой и политический статус женщины в арабском обществе»[60], «Некоторые внешнеполитические ориентиры Китая после 19-го всекитайского съезда КПК»[61], «Основные векторы Внешней политики Китая в 2018 г.»[62], «Борьба с коррупцией в Украине и Китае: сравнительная характеристика некоторых аспектов»[63], «Ukraine and China: Seeking Economic Opportunity within a Framework of Risk»[64]. У 2018 році також вийшла у світ чергова книга (монографія) Бузарова А. І. «Диалектика демократизации арабского мира»[65], що була представлена на ярмарку «Книжковий арсенал»[66] у Києві. Ба більш, у цей період Бузаров А.І. бере участь у численних наукових[67] національних і міжнародних конференціях з тематики Ближнього Сходу, арабського миру, України[68], Північного Кавказу, міжнаціональних питань, Китаю тощо[69].

Паралельно з науковою діяльністю упродовж 2010-2022 років Бузаров А.І. продовжує як адвокат і політичний консультант займатися юридичним, політичним та бізнес консалтингом, регулярно беручи участь у численних міжнародних і професійних заходах, пов'язаних із підвищенням юридичної кваліфікації, розвитком адвокатської діяльності в Україні[70] та за кордоном[71] (розвитком іноземних представництв Національної асоціації адвокатів України)[72], а також покращенням правової системи України. Бузаров А.І. неодноразово обирається як представник Національної асоціації адвокатів України до громадської ради при МЗС України[73]. Для розширення професійної діяльності разом із колегами у 2017 р. Бузаров А.І. створює аналітичну групу «Киевстратпро» («КИЇВСТРАТПРО», «KYIVSTRATPRO»[74]). На базі вказаної платформи команда організовує власний відео продакшн[75], виступає партнером[76] в організації міжнародних івентів[77], конференцій[78] і круглих столів[79]. Основні цілі групи «Київстратпро»: бізнес та правовий консалтинг, аналіз та публічний коментар[80] міжнародних подій[81], сприяння розвитку іноземних зв'язків України з іншими країнами тощо. Слід зазначити, що з 2010 р. Бузаров А.І. регулярно як правовий експерт, міжнародний оглядач, сходознавець і політичний коментатор виступає в українському та міжнародному інформаційному просторі з аналізом ситуації на міжнародній арені та всередині української політики. Бузаров А.І. є автором статей, блогів і коментарів у численних друкованих, теле-, радіо- та інтернет-виданнях, як в Україні, так і за кордоном. Його коментарі та блоги можна побачити на таких українських інформаційних ресурсах як: «Сегодня», «РБК-Україна», «Апостроф», «Обозреватель», «EconomistUA», «Радіо свобода», «УНІАН», «Інтерфакс-Україна», «Голос Америки», Gordon.ua, «Укрінформ», Gazeta.ua, «Громадське радіо», «Новое время», «Прямий», «Espreso.tv», «П’ятий канал», «ТСН», «Українське радіо», Armyinform, «Kyivpost», «Дзеркало Тижня», «Главком», «АТР», «Телеканал Рада», «Kiev Airport Magazine», «BUSINESS PANORAMA» тощо. Також численні коментарі Андрія Бузарова іноземним інформаційним агентствам та ЗМІ, серед яких можна виділити: «Euronews»[82], «Associated Press»[83], «Аль-Джазіра»[84], «Синьхуа»[85], «Chinadaily»[86] та багато інших. У 2011 р. Бузаров почав розвивати власний ютуб-канал (https://www.youtube.com/channel/UCthIY8LmXRPY6oejGBg4eig), а у 2017 р. спільно з партнерами організував багатопрофільний відео продакшн (https://www.youtube.com/watch?v=C3I2cvgDF3w), де почав записувати в Україні та за кордоном авторський матеріал різними іноземними мовами у вигляді власних коментарів та інтерв'ю з відомими політиками, науковцями, експертами і публічними людьми з різних політичних, соціальних, історичних, філософських, правових та міжнародних питань. Відео контент також доступний на офіційній сторінці у фейсбуці[87], linkedin[88] і X[89]. Окрім того, Бузаров А.І. протягом багатьох років брав участь як спікер, учасник, модератор і міжнародний оглядач у численних національних і міжнародних конференціях та форумах, як в Україні, так і за її межами. Серед них можна виділити: «Новомедіа Форум»[90], «Астанінський економічний форум»[91] и «Євразійський медіафорум»[92] (Казахстан), міжнародна виставка «Gulfood»[93], «Дубайський щорічний інвестиційний форум» (ОАЕ), Форум ШОС у Таджикистані[94], Форум співпраці ЗМІ «Один пояс, один шлях»[95] (Китай). У жовтні 2017 р. на запрошення китайської сторони був одним із небагатьох журналістів з України, які висвітлювали роботу 19-го з'їзду КПК у Пекіні[96]. Також Андрій Бузаров ще більше став відомий широкому загалу під час участі в Тегерані (Іран) у міжнародній конференції Tehran Dialogue Forum (TDF) у 2020 р., коли завдяки щасливому випадку[97] не став пасажиром рейсу авіакомпанії МАУ PS 752[98], що був збитий іранською стороною відразу після вильоту[99] з аеропорту іранської столиці[100] вранці 8 січня 2020 р.[101]. Ця трагічна подія викликала широкий резонанс у світової спільноти.

З 2010 р. Бузаров А.І., як політичний та юридичний консультант, а також експерт з міжнародних та міжнаціональних питань, співпрацює над різними політичними проєктами з аналітичними центрами, громадськими, міжнародними організаціями й установами, а також структурними підрозділами ЗСУ. У тому числі був помічником депутатів місцевих рівнів, неодноразово помічником-консультантом народних депутатів Верховної Ради України, консультантом комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, національних меншин та міжнаціональних відносин ВРУ[102], секретарем парламентської групи Верховної Ради України з питань міжпарламентських відносин з державою Кувейт[103], членом громадських рад при комітеті із закордонних справ Верховної Ради України[104] і МЗС України[105], спеціалістом тимчасової слідчої комісії ВРУ з розслідування можливих фактів неефективної діяльності Державного агентства лісових ресурсів, Державного агентства водних ресурсів та Державної екологічної інспекції України[106]. У 2015-2020[107] роках регулярно співпрацював з Управлінням цивільно-військового співробітництва (Цивільно-військове співробітництво – CIMIC) Збройних сил України[108]. У листопаді 2015 р. пройшов курси цивільно-військового співробітництва на базі науково-освітнього центру міжнародної миротворчої діяльності Національного університету оборони України. У 2015 р. пройшов курси NATO CIMIC TRAINING у Києві. Надавав консультації, читав лекції з питань аналізу й історії конфлікту на Донбасі, брав безпосередню участь у підготовці особового складу ЗСУ, який виконував завдання у районі проведення антитерористичної операції у Донецькій і Луганській областях. Бузаров А.І. також брав участь у переговорному процесі щодо обміну, звільнення осіб, що незаконно утримуються, та евакуації тіл загиблих. За свою роботу неодноразово був відзначений подяками Управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України, різних українських та міжнародних організацій, установ та інституцій. Протягом багатьох років регулярно виступає з публічними лекціями з питань міжнародних відносин[109], міжнаціональних питань[110], історії, внутрішньої політики України[111], юриспруденції, інформаційних технологій, вивчення іноземних мов[112] тощо.

Діяльність після 24 лютого 2022 р.

[ред. | ред. код]

Міжнародна гуманітарна та волонтерська робота. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Андрій Бузаров став координатором гуманітарних проєктів, співпрацюючи з багатьма міжнародними гуманітарними організаціями й українськими благодійними фондами та волонтерськими центрами. Серед них: «Хоробра Україна»[113], «Постраждалі діти війни»[114], «Відновлення та розвиток»[115], «UK Friends of Ukraine»[116], «Invest in Bravery»[117], «Служба взаємодопомоги Мальтійського Ордену»[118] й інші. Створив гуманітарну та волонтерську мережу у Львові, Ужгороді[119] і Києві, доставляючи гуманітарні вантажі з Європи (Німеччини[120], Литви[121], Польщі[122], Словаччини[123], Сербії[124], Угорщини[125], Португалії[126], Великої Британії[127]) у різні регіони України для потреб ЗСУ та цивільного населення[128]. Регулярно показував це у відео[129] блогах[130]. Брав активну участь в організації допомоги переселенцям на Закарпатті й інших регіонах України. Найбільш активною гуманітарна діяльність Бузарова А.І. була саме у Закарпатській області[131], де йому вдалося встановити робочі[132] та партнерські зв'язки[133] з багатьма[134] представниками[135] місцевої влади та громадськими[136] організаціями[137]. Має багато подяк від різних державних та недержавних організацій за свою гуманітарну роботу.

Активність в інформаційному полі та контрпропаганда. Паралельно продовжував бути активним в інформаційному[138] полі України[139] та за кордоном[140], коментуючи міжнародну обстановку для українських ЗМІ[141]. Багато давав коментарів[142] іноземним[143] ЗМІ[144] щодо ситуації[145] всередині[146] України[147]. Брав участь у багатьох журналістських та експертних конференціях та івентах у Великій Британії[148], Португалії, Литві, Словаччині[149], Австрії[150], Угорщині, Сербії, Польщі, Словенії, Румунії[151], Німеччині, Швейцарії й інших країнах. Серед них Всесвітній економічний форум у Давосі 2023 (Швейцарія)[152], Мюнхенська конференція з безпеки (Німеччина) 2023[153] і 2024[154], GLOBSEC Bratislava Forum (Словаччина) 2023[155], Третій геополітичний саміт (Будапешт) 2023[156], Тушваньош (Румунія) 2023[157], The Alliance for Responsible Citizenship (ARC Conference)[158] в Лондоні 2023[159] тощо. Регулярно виступав[160] з[161] лекціями[162], брав участь у публічних дебатах за кордоном, а також писав статті для іноземних ЗМІ щодо ситуації в Україні. Серед статей, наприклад, у литовських ЗМІ, можна виділити такі публікації як «Проблеми внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні»[163], «Складна гуманітарна ситуація в Україні напередодні зими»[164], «Від Балтики до Чорного моря або як збудувати щит Європи»[165], «Гуманітарна допомога Україні: стан та перспективи»[166], «Перемоги Збройних сил України та подальша тактика РФ»[167]. Окрім того, з колегами[168] та партнерами організував[169] в Україні[170] та за кордоном запис[171] великої кількості[172] інтерв'ю[173] для боротьби з російською пропагандою та просування української повістки[174] на міжнародному рівні[175]. За активну роботу з просування української тематики в західних ЗМІ, за рекомендацією іноземних колег, у 2023 р. був прийнятий до Національної спілки журналістів Литви (Клайпедська філія)[176], а також у найстаріший журналістський прес клуб Європи «Concordia» (Відень, Австрія)[177].

Наукова діяльність у сфері міжнародних відносин. Також Андрій Бузаров активно продовжує вивчення міжнародних відносин і зовнішньої політики. З вересня 2022 р. є дослідником (науковим співробітником) кафедри державного управління та політичних наук Клайпедського університету[178] (Литовська Республіка)[179]. На базі кафедри регулярно проводить лекції та наукові дослідження[180], а також активно розвиває співпрацю с литовськими[181] колегами[182]. Опублікував кілька наукових статей у іноземних наукових журналах: «TENDENCIES OF ADAPTATION AND INTEGRATION OF IMMIGRANTS FROM UKRAINE IN THE EUROPEAN UNION AFTER THE AGGRESSION OF THE RUSSIAN FEDERATION AGAINST UKRAINE (Baltic Journal of Economic Studies)[183] і «Адаптация и интеграция переселенцев из Украины в Европейском Союзе»[184]. Окремо досліджував питання адаптації українських вчених[185] та окремих соціальних[186] груп[187] за кордоном. У лютому 2024 року офіційно став докторантом відділу проблем світового політичного розвитку Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, хоча де-факто робочу тему докторської дисертації було затверджено на засіданні навчальної ради зазначеного інституту ще у 2018 р.

Бузаров Андрій Ігорович постійно проживає та працює у Києві.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Фотоновини, фото останніх новин, купити скачати фото - Фотобанк УНІАН. photo.unian.ua (укр.). Процитовано 11 липня 2024.
  2. ↑ Бузаров Андрій - Еліта України. Рейтинги. www.elitukraine.com (ua) . Процитовано 11 липня 2024.
  3. ↑ Бузаров Андрій Ігоревич. Рада адвокатів міста Києва та Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва та Центр стажування та підвищення кваліфікації адвокатів (кмкдка) (укр.). Процитовано 11 липня 2024.
  4. ↑ 2013 -зовнішня політика, Магістр, Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ - рейтинговий список. abit-poisk.org.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  5. ↑ Kitsoft. Про затвердження рішень Атестаційної колегії 16 травня 2018 р. mon.gov.ua (ua) . Процитовано 11 липня 2024.
  6. ↑ Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (укр.). Процитовано 11 липня 2024.
  7. ↑ Department of Public Administration and Political Science | Klaipeda University. shmf.ku.lt (англ.). Процитовано 11 липня 2024.
  8. ↑ Членство | "УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ". ufpa.org.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  9. ↑ Категорія:Українські журналісти. Вікіпедія (укр.). 19 листопада 2023. Процитовано 11 липня 2024.
  10. ↑ Lietuvos žurnalistų sąjunga :: Į pradžią. www.lzs.lt. Процитовано 11 липня 2024.
  11. ↑ Presseclub Concordia. Presseclub Concordia (амер.). Процитовано 11 липня 2024.
  12. ↑ До складу Громадської ради МЗС обрано від НААУ адвоката Андрія Бузарова | НААУ. unba.org.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  13. ↑ Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Адвоката Андрія Бузарова обрано до громадської ради при МЗС. unba.org.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  14. ↑ Комітет з Міжнародних Зв'язків. irc.unba.org.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  15. ↑ Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  16. ↑ Buzarov, Andrii (23 травня 2023). TENDENCIES OF ADAPTATION AND INTEGRATION OF IMMIGRANTS FROM UKRAINE IN THE EUROPEAN UNION AFTER THE AGGRESSION OF THE RUSSIAN FEDERATION AGAINST UKRAINE. Baltic Journal of Economic Studies (англ.). Т. 9, № 2. с. 73—90. doi:10.30525/2256-0742/2023-9-2-73-90. ISSN 2256-0963. Процитовано 11 липня 2024.
  17. ↑ Бузаров, Андрей Игоревич (2012). Осетины Украины (рос.). Світ книги. ISBN 978-966-2747-39-3.
  18. ↑ Andrey Buzarov (12 лютого 2022), أزمة أوكرانيا.. أثمان التصعيد دوليا | #غرفة_الأخبار, процитовано 11 липня 2024
  19. ↑ Andrey Buzarov (3 березня 2024), «2022 was a turning point in history of Ukraine and the West», - Timothy Garton Ash, процитовано 11 липня 2024
  20. ↑ Andrey Buzarov (3 червня 2018), Арлем Дезир про проблемы свободы слова в Западной Европе, процитовано 11 липня 2024
  21. ↑ Andrey Buzarov (27 січня 2023), ll sindaco di Lugano: «La solidarietà e la vicinanza della Città alla popolazione ucraina», процитовано 11 липня 2024
  22. ↑ Andrey Buzarov (30 травня 2019), Juan Manuel Santos Calderón: « No puede haber una buena guerra», процитовано 11 липня 2024
  23. ↑ Andrey Buzarov (26 травня 2023), Helmut Brandstätter | 3 Fragen: Unterstützung für die Ukraine, Österreich Ukraine, Ukraine - EU, процитовано 11 липня 2024
  24. ↑ Бузаров, А.И. (2006). Материалы студенческой научной конференции Донецкого национального университета. Секция хозяйственного и хозяйственно-процессуального права ( г. Донецк 11 апреля 2006 г.) (рос) . Донецк: ДонНУ. с. 120-121.
  25. ↑ Федорчук Даніїл Едуардович. Факультет правничих наук НаУКМА. Процитовано 11 липня 2024.
  26. ↑ Петров Роман Арестович. Вікіпедія (укр.). 27 лютого 2024. Процитовано 11 липня 2024.
  27. ↑ Узбек Костянтин Минович. Вікіпедія (укр.). 17 липня 2022. Процитовано 11 липня 2024.
  28. ↑ Бузаров, А. И. (2007). Демократические идеи в социально-философской мысли Арабского Востока (рос) . Донецьк: Інтелект. Особистість. Цивілізація: Тематичний збірник наукових праць із соціально-філософських проблем. Вип. 5. с. 83—94.
  29. ↑ http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29269. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  30. ↑ Бузаров, А. И. (2008). Опыт решения социолингвистических проблем в странах арабского Ближнего Востока и Северной Африки (рос) . Донецьк: Інтелект. Особистість. Цивілізація. Вип. 6. с. 255-263.
  31. ↑ Бузаров, А.И. (2010). Социально-философский анализ процесса демократизации арабского общества (рос) . Харків: Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. № 894. Вип. 39: Теорія культури і філософія науки. с. 148—153.
  32. ↑ Бузаров, А.И. (2010). Осетины Украины (рос) . Луганск: Промпечать. с. 656 с.
  33. ↑ Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  34. ↑ Бубенок Олег Борисович « Інститут сходознавства. www.oriental-studies.org.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  35. ↑ verydima (17 серпня 2021). Бузаров Андрій Ігоревич. Адвокати України (укр.). Процитовано 11 липня 2024.
  36. ↑ Бузаров, А.И. (2010). К вопросу о еврейском происхождении осетин (рос) . Наукове пізнання: методологія та технологія. №1. с. 28-34.
  37. ↑ Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  38. ↑ Осетини та Україна: історія і сучасність. www.golos.com.ua (укр.). 18 лютого 2012. Процитовано 11 липня 2024.
  39. ↑ Осетини як національна меншина України - Журнал Віче. veche.kiev.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  40. ↑ Бузаров, А.І. (2012). Донецькі дагестанці. Донецьк: Часопис Донеччина від 29 травня 2012 р.
  41. ↑ Бузаров, А.И. (2012). «Мы собраны в каменную горсть дагестанских гор…». Донецьк: Донецкий кряж, №32 от 31 августа 2012.
  42. ↑ Бузаров, А.И. (2012). Осетины Украины (рос) . Донецьк : Світ книги: Донец. обл. обществ. орг. осетин. "Аланы Донбасса", Киев. землячество осетин. с. 668—670.
  43. ↑ (PDF) https://library.donetsk.ua/ebd/texts/peremogh2013.pdf. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  44. ↑ Итоги конкурса «Книга Донбасса - 2013» - Донбасс информационный. donbass-info.com. Процитовано 11 липня 2024.
  45. ↑ Лучшими книгами Донбасса-2013 стали "История урологии Донецкой области" и "Метафизика Донецка". novosti.dn.ua (ru-UA) . Процитовано 11 липня 2024.
  46. ↑ Савелій Сергій Степанович. Вікіпедія (укр.). 19 травня 2024. Процитовано 11 липня 2024.
  47. ↑ https://library.da.mfa.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_11/cgiirbis_64.exe?LNG=uk&Z21ID=&I21DBN=DB2&P21DBN=DB2&S21STN=1&S21REF=&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=S=&S21STR=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20--%20%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  48. ↑ http://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/0344155. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  49. ↑ https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennya-rishen-atestacijnoyi-kolegiyi-16-travnya-2018. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  50. ↑ (PDF) http://phd.znu.edu.ua/page/aref/05_2018/Buzarov_aref.pdf. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  51. ↑ Додонов Роман Олександрович. Вікіпедія (укр.). 26 січня 2024. Процитовано 11 липня 2024.
  52. ↑ Мінаков Михайло Анатолійович. Вікіпедія (укр.). 12 квітня 2023. Процитовано 11 липня 2024.
  53. ↑ Лепський Максим Анатолійович. Вікіпедія (укр.). 22 квітня 2024. Процитовано 11 липня 2024.
  54. ↑ АУЛІН Олександр Анатолійович — Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України». ivinas.gov.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  55. ↑ 5. Религиоведение - Научная Конференция, Симпозиум, Конгресс на Проекте SWorld - Апробация, Сборник научных трудов и Монография - Россия, Украина, Казахстан, СНГ | Научная Конференция, Симпозиум, Конгресс на Проекте SWorld - Апробация, Сборник научных трудов и Монография - Россия, Украина, Казахстан, СНГ. www.sworld.com.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  56. ↑ Бузаров, А. И. (2016). Религиозный фактор в событиях арабской весны и конфликтах на Ближнем Востоке. Актуальні проблеми філософії та соціології. № 9. с. 11—14. ISSN 2410-3071. Процитовано 11 липня 2024.
  57. ↑ Актуальні проблеми філософії та соціології №15\2017. apfs.nuoua.od.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  58. ↑ Usoltsev, V. A. (2021). ON SOME METHODOLOGICAL VIOLATION IN ESTIMATING THE NET PRIMARY PRODUCTION OF FORESTS. Сибирский лесной журнал. № 6. с. 91—95. doi:10.15372/sjfs20210608. ISSN 2311-1410. Процитовано 11 липня 2024.
  59. ↑ Бузаров, А.І. (2015). Конфлікти на Близькому Сході як глобальна проблема сучасності. Вінниця: Вісник Донецького національного університету. Серія Б. Гуманітарні науки. Науковий журнал. № 1-2. с. 347—353.
  60. ↑ (PDF) http://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/10_2017/4.pdf. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  61. ↑ Бузаров А. І. Деякі зовнішньополітичні орієнтири Китаю після 19-го Всекитайського з’їзду КПК. sinologist. 28 лютого 2018. Процитовано 11 липня 2024.
  62. ↑ Бузаров А. І. Основні вектори зовнішньої політики Китаю в 2018 р. sinologist. 11 травня 2018. Процитовано 11 липня 2024.
  63. ↑ Бузаров, А. И. (1 жовтня 2018). БОРЬБА С КОРРУПЦИЕЙ В УКРАИНЕ И КИТАЕ: СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА НЕКОТОРЫХ АСПЕКТОВ. Вісник НТУУ "КПІ" Політологія. Соціологія. Право (рос.). № 3(39). с. 59—63. doi:10.20535/2308-5053.2018.3(39).193565. ISSN 2308-5053. Процитовано 11 липня 2024.
  64. ↑ Ukraine and China: Seeking Economic Opportunity within a Framework of Risk | Wilson Center. www.wilsoncenter.org (англ.). Процитовано 11 липня 2024.
  65. ↑ АНДРЕЙ БУЗАРОВ ПРО КНИГУ ДОНБАСС И МИРНЫЕ. САМІТ-КНИГА (ru-RU) . Процитовано 11 липня 2024.
  66. ↑ Andrey Buzarov (2 червня 2018), Книжный арсенал - 2018 и книга "Диалектика демократизации арабского общества", процитовано 11 липня 2024
  67. ↑ Andrey Buzarov (2 червня 2018), Книжный арсенал - 2018 и книга "Диалектика демократизации арабского общества", процитовано 11 липня 2024
  68. ↑ https://library.da.mfa.gov.ua/cgibin/irbis64r_11/cgiirbis_64.exe?LNG=uk&C21COM=S&I21DBN=DB2&P21DBN=DB2&S21FMT=infow_wh&S21ALL=%28%3C.%3EK%3D%D0%AD%D0%9D%D0%95%D0%A0%D0%93%D0%95%D0%A2%D0%98%D0%A7%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E%D0%99$%3C.%3E%29&Z21ID=&S21SRW=TIPVID&S21SRD=&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  69. ↑ (PDF) https://fshn.kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/kaf_f/KFS-2022/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%A4%D0%A12022.pdf. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  70. ↑ НААУ активізує міжнародну співпрацю в 2016 році | НААУ. unba.org.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  71. ↑ (PDF) https://unba.org.ua/assets/uploads/files/Komitety/Podannya%20Rada%20mijnarodnogo%20Komietu.pdf. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  72. ↑ Робота закордонних представництв НААУ: досвід Ізраїлю.
  73. ↑ [file:///D:/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BA/%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%20%D0%91%D1%83%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2/043909f19cbe525d4f62_file.pdf До складу Громадської ради МЗС обрано від НААУ адвоката Андрія Бузарова] (PDF).
  74. ↑ https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/43514157/. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  75. ↑ KyivStratPro - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 11 липня 2024.
  76. ↑ 42265. Київський національний торговельно-економічний університет зустрічав партнерів з Київської торгово-промислової палати. knute.edu.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  77. ↑ Посол України в Кувейті про розвиток українсько-кувейтських відносин | EconomistUA (укр.). 24 березня 2019. Процитовано 11 липня 2024.
  78. ↑ Kyiv. Департамент суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). dsk.kyivcity.gov.ua (укр.). Процитовано 11 липня 2024.
  79. ↑ Фотоновини, фото останніх новин, купити скачати фото - Фотобанк УНІАН. photo.unian.ua (укр.). Процитовано 11 липня 2024.
  80. ↑ Що змінить зміна виборчої системи? Депутати стануть якіснішими?. www.ukrinform.ua (укр.). 23 квітня 2018. Процитовано 11 липня 2024.
  81. ↑ «Хельсинская Группа 2.0»: На пути к новому континентальному миру. sg-sofia.com.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  82. ↑ In Ukraine’s war-torn east, locals fear poverty more than Russia. euronews (англ.). 30 квітня 2021. Процитовано 11 липня 2024.
  83. ↑ Ticket change in Tehran saves Ukrainian's life. AP News (англ.). 12 січня 2020. Процитовано 11 липня 2024.
  84. ↑ أوكرانيا: تهجير تتار القرم جريمة إبادة. الجزيرة نت (араб.). Процитовано 11 липня 2024.
  85. ↑ Украина и Китай продолжают торгово-экономическое сотрудничество, несмотря на пандемию COVID-19 -- эксперты_Russian.news.cn. russian.news.cn. Процитовано 11 липня 2024.
  86. ↑ Development example evokes strong interest around world - AFRICA - Chinadaily.com.cn. africa.chinadaily.com.cn. Процитовано 11 липня 2024.
  87. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 11 липня 2024.
  88. ↑ Вхід до LinkedIn. LinkedIn (укр.). Процитовано 11 липня 2024.
  89. ↑ https://x.com/BuzarovAndrey. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  90. ↑ Андрей Бузаров: «О Ближнем Востоке надо писать меньше и осторожнее» | Новомедіа Форум | отзывы Киев, Украина (ru-RU) . Процитовано 11 липня 2024.
  91. ↑ Andrey Buzarov (6 липня 2019), Jeffrey D.Sachs about the future of the economic system, процитовано 11 липня 2024
  92. ↑ Andrey Buzarov (15 липня 2018), Андрей Бузаров: про фейковые новости и факт-чекинг (XV Евразийский Медиа Форум 2018), процитовано 11 липня 2024
  93. ↑ Andrey Buzarov (24 червня 2019), Украинский Бизнес Хаб на Gulfood 2019/ BusinessLab, процитовано 11 липня 2024
  94. ↑ Andrey Buzarov (7 жовтня 2021), Душанбе 2021: Саммит ШОС и ОДКБ, процитовано 11 липня 2024
  95. ↑ Andrey Buzarov (25 жовтня 2018), Остров Хайнань. Андрей Бузаров об инфраструктуре Хайнаня., процитовано 11 липня 2024
  96. ↑ OBOZ LIFE (24 жовтня 2017), Андрій Бузаров: Китай може стати союзником України в РБ ООН, процитовано 11 липня 2024
  97. ↑ https://ukraine.segodnya.ua/ukraine/aviakrushenie-v-tegerane-ukrainec-chudom-ne-sel-na-reys-1384734.html. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  98. ↑ Я не слишком везучий человек, — Андрей Бузаров, который не сел на роковой рейс Тегеран-Киев. nv.ua (рос.). Процитовано 11 липня 2024.
  99. ↑ Свобода, Радіо (9 січня 2020). Змінити дату вильоту з Тегерана порадили в авіакомпанії «МАУ» – українець, який міг летіти рейсом PS 752. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 липня 2024.
  100. ↑ Політолог-міжнародник розповів, як пропустив фатальний рейс з Тегерана. www.ukrinform.ua (укр.). 11 січня 2020. Процитовано 11 липня 2024.
  101. ↑ Украинец, который не полетел самолетом МАУ из Ирана, рассказал о случае, который его спас. 24 Канал (рос.). Процитовано 11 липня 2024.
  102. ↑ (PDF) https://kompravlud.rada.gov.ua/uploads/documents/33435.pdf. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  103. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  104. ↑ Протокол засідання Комітету №57. komzak.rada.gov.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  105. ↑ Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Адвоката Андрія Бузарова обрано до громадської ради при МЗС. unba.org.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  106. ↑ Щоб переглянути, увійдіть або зареєструйтеся. www.facebook.com (укр.). Процитовано 11 липня 2024.
  107. ↑ (PDF) https://www.hups.mil.gov.ua/assets/uploads/library/nadhodzhennya/kv%D1%96ten-cherven-2021/pdf/15.pdf. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  108. ↑ Щоб переглянути, увійдіть або зареєструйтеся. www.facebook.com (укр.). Процитовано 11 липня 2024.
  109. ↑ Andrey Buzarov (25 грудня 2017), Бузаров Андрей о тенденциях развития китайского общества. Часть 1., процитовано 11 липня 2024
  110. ↑ Andrey Buzarov (1 січня 2017), Бузаров Андрей о мультикультурализме в Украине, процитовано 11 липня 2024
  111. ↑ Andrey Buzarov (1 липня 2021), Донбасс 2021, чего ждать?, процитовано 11 липня 2024
  112. ↑ Andrey Buzarov (21 грудня 2015), Бузаров Андрей о рекомендациях начинающим изучать арабский язык., процитовано 11 липня 2024
  113. ↑ Andrey Buzarov (19 липня 2022), Працює кожен! Кооперація благодійних організацій «Постраждалі діти війни» та «Хоробра Україна», процитовано 11 липня 2024
  114. ↑ Andrey Buzarov (20 липня 2022), Андрей Бузаров о сотрудничестве фондов «Хоробра Україна» и «Постраждалі діти війни» с ОПОСЗ, процитовано 11 липня 2024
  115. ↑ admin. Головна. Благодійний фонд ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ УКРАЇНИ (укр.). Процитовано 11 липня 2024.
  116. ↑ Ukraine, UK Friends of. UK Friends of Ukraine. UK Friends of Ukraine (брит.). Процитовано 11 липня 2024.
  117. ↑ Andrey Buzarov (24 травня 2024), Why Invest in Ukrainian IT? Why Invest in Bravery?, процитовано 11 липня 2024
  118. ↑ Andrey Buzarov (27 березня 2023), Философия венгерского Мальтийского ордена: оказывай помощь эффективно, процитовано 11 липня 2024
  119. ↑ Andrey Buzarov (5 червня 2022), Партнерство ради будущего. Сотрудничество волонтеров на Закарпатье., процитовано 11 липня 2024
  120. ↑ Andrey Buzarov (4 травня 2022), От Берлина до Украины. Гуманитарная работа обычных волонтёров., процитовано 11 липня 2024
  121. ↑ Andrey Buzarov (6 травня 2022), От Каунаса до Украины. Как литовцы помогают украинцам., процитовано 11 липня 2024
  122. ↑ Andrey Buzarov (28 червня 2022), От Пшемысля до Львова. Украинско-Польское сотрудничество., процитовано 11 липня 2024
  123. ↑ Andrey Buzarov (23 листопада 2022), Украина - Словакия. Сотрудничество гуманитарной организации «Аве» и фонда «Пострадавшие дети войны», процитовано 11 липня 2024
  124. ↑ Andrey Buzarov (15 червня 2022), От Белграда до Украины. Гуманитарная помощь из Сербии, процитовано 11 липня 2024
  125. ↑ Andrey Buzarov (11 серпня 2022), Fodor Gusztav about humanitarian Hungarian-Ukrainian cooperation!, процитовано 11 липня 2024
  126. ↑ Andrey Buzarov (17 серпня 2023), Miguel Dams | Humanitarian Aid from Portugal: how and why, процитовано 11 липня 2024
  127. ↑ Andrey Buzarov (6 листопада 2023), “UK is one of the biggest supporters of Ukraine”, - Councillor Alex Rennie, процитовано 11 липня 2024
  128. ↑ Andrey Buzarov (9 липня 2023), Прифронтовой украинский Херсон - 2023, процитовано 11 липня 2024
  129. ↑ Andrey Buzarov (29 жовтня 2022), Depaul in Ukraine, процитовано 11 липня 2024
  130. ↑ Andrey Buzarov (28 листопада 2022), International organization “ADRA” intends to help Ukraine survive the winter season., процитовано 11 липня 2024
  131. ↑ Andrey Buzarov (19 вересня 2022), Михайло Лаба про гуманітарне співробітництво на Закарпатті, процитовано 11 липня 2024
  132. ↑ Andrey Buzarov (20 вересня 2022), Іван Дрогобецький про допомогу переселенцям на Закарпатті, процитовано 11 липня 2024
  133. ↑ Andrey Buzarov (8 жовтня 2022), Як вдосконалити роботу громад в сучасних умовах, процитовано 11 липня 2024
  134. ↑ Andrey Buzarov (11 жовтня 2022), Romania's solidarity with Ukraine is priority for Romanians, процитовано 11 липня 2024
  135. ↑ Andrey Buzarov (15 жовтня 2022), Солотвино – важный трансграничный гуманитарный хаб, процитовано 11 липня 2024
  136. ↑ Andrey Buzarov (19 серпня 2022), Работа «Новой почты» в условиях войны, процитовано 11 липня 2024
  137. ↑ Andrey Buzarov (23 липня 2022), Помощь украинцам от гуманитарных служб Малтийского ордена, процитовано 11 липня 2024
  138. ↑ Andrey Buzarov (12 квітня 2023), "Слив" данных контрнаступления - диверсия, часть которой может быть правдой. Бузаров, процитовано 11 липня 2024
  139. ↑ Andrey Buzarov (2 листопада 2023), По Ізраїлю вдарив новий ворог! Кількість жертв серед українців на Близькому Сході, процитовано 11 липня 2024
  140. ↑ Andrey Buzarov (3 жовтня 2023), Франція виводить війська з Нігеру: чи втрачає Захід Африку, процитовано 11 липня 2024
  141. ↑ Andrey Buzarov (19 жовтня 2022), Названо ГОЛОВНУ причину, через яку КИТАЙ досі не НАПАВ на ТАЙВАНЬ, процитовано 11 липня 2024
  142. ↑ Andrey Buzarov (10 січня 2023), Andrea Buzarov, giornalista, un volontario noto per l’organizzazione degli aiuti umanitari, процитовано 11 липня 2024
  143. ↑ Andrey Buzarov (13 березня 2022), Андрей Бузаров о возможном вступлении Украины в Европейский союз в условиях войны, процитовано 11 липня 2024
  144. ↑ Andrey Buzarov (31 жовтня 2022), Laidoje „60 minučių“ – Ukrainos žurnalistas Andrejus Buzarovas, процитовано 11 липня 2024
  145. ↑ Silicon Curtain (16 жовтня 2023), Andrey Buzarov - Why did Russia Start it's Full-scale War in 2022, and what did it Hope to Achieve?, процитовано 11 липня 2024
  146. ↑ Andrey Buzarov (23 травня 2024), Ukraynada prezident seçkiləri nə vaxt keçiriləcək? - Politoloqdan açıqlama, процитовано 11 липня 2024
  147. ↑ Andrey Buzarov (25 лютого 2024), "РФ не добилась своих целей в Украине ни в 2014 ни, в 2022 годах", - Бузаров, процитовано 11 липня 2024
  148. ↑ Andrey Buzarov (3 березня 2024), "Ukraine is part of the West", - Timothy Garton Ash Two Years of the Full-Scale Invasion of Ukraine:, процитовано 11 липня 2024
  149. ↑ Andrey Buzarov (9 березня 2024), Ivan Štefanec about future of Slovak-Ukrainian relations, процитовано 11 липня 2024
  150. ↑ Andrey Buzarov (28 травня 2023), Markus Reisner | 3 Main Questions: Military analysis, military outlook, further escalation, процитовано 11 липня 2024
  151. ↑ Andrey Buzarov (3 серпня 2023), Russian War against Ukraine: Analysis of the current situation in 2023, процитовано 11 липня 2024
  152. ↑ Andrey Buzarov (18 січня 2023), Auftakt zum WEF in Davos, процитовано 11 липня 2024
  153. ↑ Andrey Buzarov (26 лютого 2023), Хочешь мира – готовься к войне. Мюнхенская конференция по безопасности 2023 г, процитовано 11 липня 2024
  154. ↑ Andrey Buzarov (21 лютого 2024), Итоги Мюнхенской конференции по безопасности 2024, процитовано 11 липня 2024
  155. ↑ Andrey Buzarov (21 червня 2023), Ivan Korčok | 3 Questions: Slovakian support, public opinion, ending of war, процитовано 11 липня 2024
  156. ↑ Andrey Buzarov (21 вересня 2023), Japan and Ukraine. Japanese experience of cooperation with NATO can be useful for Ukraine, процитовано 11 липня 2024
  157. ↑ Andrey Buzarov (25 липня 2023), Zsolt Németh | Main question: Future of Hungarian Ukrainian relations, процитовано 11 липня 2024
  158. ↑ Andrey Buzarov (4 листопада 2023), Конференция в Лондоне и вызовы перед Западной цивилизацией!, процитовано 11 липня 2024
  159. ↑ Andrey Buzarov (8 квітня 2024), In this ARC special, with Topher Field we discussed the situation happening in Ukraine., процитовано 11 липня 2024
  160. ↑ Andrey Buzarov (12 грудня 2023), International Journalism and Contemporary International Relations. Lecture., процитовано 11 липня 2024
  161. ↑ Andrey Buzarov (30 листопада 2023), Міжнародні відносини. Прогноз геополітичної ситуації на найближчі роки в контексті війни в Україні, процитовано 11 липня 2024
  162. ↑ Andrey Buzarov (25 квітня 2023), Russian War against Ukraine: 9 years later Analysis of the current situation in 2023, процитовано 11 липня 2024
  163. ↑ Buzarov, Andrii (17 жовтня 2022). Проблемы внутренне перемещенных лиц (ВПЛ) в Украине. the Lithuania Tribune (брит.). Процитовано 11 липня 2024.
  164. ↑ Buzarov, Andrii (7 листопада 2022). Сложная гуманитарная ситуация в Украине в преддверии зимы. the Lithuania Tribune (брит.). Процитовано 11 липня 2024.
  165. ↑ Buzarov, Andrii (15 листопада 2022). От Балтики до Черного моря или как построить щит Европы. the Lithuania Tribune (брит.). Процитовано 11 липня 2024.
  166. ↑ Buzarov, Andrii (28 листопада 2022). Гуманитарная помощь Украине: состояние и перспективы. the Lithuania Tribune (брит.). Процитовано 11 липня 2024.
  167. ↑ Buzarov, Andrii (21 грудня 2022). Победы Вооруженных сил Украины и дальнейшая тактика РФ. the Lithuania Tribune (брит.). Процитовано 11 липня 2024.
  168. ↑ ЗАХИСНИК УКРАЇНИ - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 11 липня 2024.
  169. ↑ Andrey Buzarov (30 березня 2024), Удавана Росія: імітація величі і могутності. Бесіда із Зеленько Г., процитовано 11 липня 2024
  170. ↑ Andrey Buzarov (16 травня 2024), Легитимность действующего Президента Украины определена условиями военного времени, процитовано 11 липня 2024
  171. ↑ Andrey Buzarov (18 лютого 2024), «Helping Ukraine we help ourselves!», - Wolfgang Ischinger, процитовано 11 липня 2024
  172. ↑ Andrey Buzarov (10 лютого 2024), «Для поддержки Украины нужны быстрые коллективные решения», - депутат европарламента, процитовано 11 липня 2024
  173. ↑ Andrey Buzarov (22 грудня 2023), «Украинцы должны мыслить более стратегически и глобально», - Джейд МакГлинн британский аналитик, процитовано 11 липня 2024
  174. ↑ Andrey Buzarov (5 березня 2024), Ivan Krastev reflects on two (ten) years of conflict in Ukraine, процитовано 11 липня 2024
  175. ↑ Andrey Buzarov (1 жовтня 2023), The Russian invasion of Ukraine as a challenge to the western order, процитовано 11 липня 2024
  176. ↑ Andrey Buzarov (3 квітня 2023), Разговор с руководителем Союза журналистов Литвы о свободе и особенностях ментальности стран, процитовано 11 липня 2024
  177. ↑ Presseclub Concordia. Presseclub Concordia (амер.). Процитовано 11 липня 2024.
  178. ↑ Andrey Buzarov (1 квітня 2023), Беседа с литовским учёным о вере в украинский народ и особенностях городов портов, процитовано 11 липня 2024
  179. ↑ Andrey Buzarov (14 грудня 2023), «We’re building a European University», - Arturas Razbadauskas, rector of Klaipeda University, процитовано 11 липня 2024
  180. ↑ Andrey Buzarov (13 грудня 2023), International relations. Forecast of geopolitical situation in the context of the war in Ukraine, процитовано 11 липня 2024
  181. ↑ Andrey Buzarov (16 грудня 2023), Украина и Литва. Сотрудничество в сфере образования., процитовано 11 липня 2024
  182. ↑ Andrey Buzarov (16 грудня 2023), Украина и Литва. Сотрудничество в научной сфере., процитовано 11 липня 2024
  183. ↑ Buzarov, Andrii (23 травня 2023). TENDENCIES OF ADAPTATION AND INTEGRATION OF IMMIGRANTS FROM UKRAINE IN THE EUROPEAN UNION AFTER THE AGGRESSION OF THE RUSSIAN FEDERATION AGAINST UKRAINE. Baltic Journal of Economic Studies (англ.). Т. 9, № 2. с. 73—90. doi:10.30525/2256-0742/2023-9-2-73-90. ISSN 2256-0963. Процитовано 11 липня 2024.
  184. ↑ Информационно-аналитический журнал - ЭТНОСАЯСАТ. Информационно-аналитический журнал - ЭТНОСАЯСАТ (ru-RU) . Процитовано 11 липня 2024.
  185. ↑ Andrey Buzarov (1 березня 2024), Українські вчені у Кембриджі. Поради від Алли Мадіч., процитовано 11 липня 2024
  186. ↑ Andrey Buzarov (16 березня 2023), Ірина Хамайко про досвід створення української школи в Австрії, процитовано 11 липня 2024
  187. ↑ Andrey Buzarov (7 березня 2023), Спілка українців в Аугсбурзі ділиться досвідом інтегративних проєктів для українців, процитовано 11 липня 2024
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бузаров_Андрій_Ігорович&oldid=43031374